2-3 фултайм-позиції — це нормально.

Правда в тому, що найцінніші спеціалісти більше не прагнуть штатної роботи. Їм вже не цікаво роками бути «вірними» одній компанії, яка завтра може легко скоротити 20-30% працівників тому, що це «вигідно бізнесу». Чи має сенс сьогодні жертвувати своєю кар’єрою та часом, якщо лояльність більше нічого не гарантує?

Топові фахівці тепер обирають короткострокові, але потужні проєкти замість нескінченної адаптації до корпоративних правил. Давайте чесно: коли ви востаннє бачили справжній талант, що шукав би собі штатну посаду на багато років? Найімовірніше, така людина вже давно працює сама на себе.

Сьогодні HR не шукають таланти — вони шукають тих, хто залишився на ринку. Варто відкрити вакансію дизайнера чи продакт-менеджера, і ви отримаєте сотні резюме, але скільки з них варті вашої уваги? Один-два, а іноді й жодного. Якщо вакансій декілька, стає очевидно, що ринок просто порожній.

Найкращі спеціалісти не потребують адаптації. Вони одразу починають працювати ефективно, бо вже знають, як це робити. Їм не потрібні ваші інструкції, корпоративні сніданки чи лекції про «емоційне вигорання». Вони успішні, тому що фокусуються саме на результаті, а не на процесі.

Так, вони приходять і йдуть. Їхня участь тимчасова, але саме це і є їхньою перевагою.

Для бізнесу це очевидний плюс: швидкість, результативність і відсутність зайвих витрат на утримання комфорту штатних працівників. Для самих фахівців — це свобода і досвід, який неможливо отримати у традиційній структурі.

Гнучкі команди стають все більш популярними. Сьогодні перемагають ті хто перестає триматись за старі уявлення про стабільність.

А ви що думаєте з цього приводу?